@article{Kazarin_Novikova_1, title={Ахматова. Данте. Крим (стаття 2)}, volume={20}, url={https://zarlit.dp.ua/index.php/BP/article/view/170}, abstractNote={<p class="Body1">Стаття є продовженням попередньої роботи авторів, присвяченої дантівським мотивам у Кримському Тексті Анни Ахматової і в кримських реаліях її біографії. Перша стаття досліджувала, переважно, соціокультурний контекст і хронотопну основу ахматовського звернення до Данте крізь призму її ранніх кримських вражень. Другу статтю фокусовано на пізній Ювілейній доповіді Ахматової про Данте (1965). Показано, що й ця доповідь побудована не лише на італійських, але й на кримських імпресіях Ахматової. Однак центральним мотивом у пізньої Ахматової-дантолога стає патріотичний мотив. Він отримує в неї загострено автобіографічне й тому драматичне звучання, містячи в собі додаткові субмотиви (поезія як голос Бога й голос народу; вірність Батьківщині й вимушена еміграція, зовнішня й/або внутрішня). Дантовська тема розгортається в Ахматової як рух від масштабу сугубо особистого до масштабу загальнонаціонального, від зовнішньої приниженості до внутрішнього опору, від каяття до духовної свободи. Таку еволюцію підтримує ахматовська символіка: світлова, колористична, предметна, просторова, історична. У попередніх публікаціях на тему «Ахматова. Данте. Крим»  ми відмічали те, що висловлення на цю тему та  припущення не «закривають» її, а навпаки, «відкривають» додаткові підступи до неї. Зокрема, кримська дантеана Ахматової висвітлює по-новому багато інших ахматівських текстів,  як кримські, так й «некримські». Це припущення продовжує   знаходити своє підтвердження.</p&gt;}, number={1}, journal={Від бароко до постмодернізму: збірник наукових праць}, author={Kazarin, V. P. and Novikova, M. O.}, year={1}, month={1} }