Темпоральна модель у романі А. Лайтмана «Сни Ейнштейна»
Анотація
Розглядається категорія «темпоральність» в художньому дискурсі роману Алана Лайтмана «Сни Ейнштейна», виявляється її роль в реалізації ідейно-філософського задуму твору. Вказується, що творчий потенціал темпоральних відносин пов'язаний з проблемою розуміння і пояснення як самого часу, так і людини. Теорія відносності А. Ейнштейна, яка має революційний характер не тільки в галузі фізики, а й філософії, дала можливість використовувати час як інструмент онтологічного вивчення людини. Концентрація темпоральних маркерів в романі Лайтмана створює ефект емоційної ретардації, темпорального моделювання, які націлені на залучення читача в зображений світ.Посилання
Аристотель. Метафизика /Аристотель. – Собр. соч.: В 4 т. – М.: Мысль, 1976, т.1 – 556 с.
Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляция / Ж. Бодрийяр. — Москва: Постум, 2015. – 240 с.
Лайтман А. Сны Эйнштейна. Друг Бенито / Алан Лайтман. – М.: АСТ, 2001. – 268 с.
Лифантьева Е. В. Реализация текстовой категории ретроспекции в англоязычном художественном тексте: автореф. дис. … канд. филол. наук / Е. В. Лифантьева. – Москва, 2009. – 18 с.
Ткач Е. Г. Постмодерное общество: место и роль искусства: автореф. дис. … канд. филос. наук / Е. Г. Ткач. – М., 2005. – 26 с.
Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер. – М.: Ad Marginem, 1997. – 452 с.
Штомпель Л. А. Смыслы времени / Л. А. Штомпель. – Ростов-на-Дону: Компьютериконъ-Арита, 2001. – 201 с.