Проза поета: звукова організація роману «Ледвіна» А. фон Дросте-Гюльсхоф

  • N. V. Bilous Таврійський державний агротехнологічний університет
Ключові слова: проза поетеси, звукова організація, звуковий повтор, асонанс, алітерація

Анотація

Стаття присвячена вивченню поетичної фоніки (звукопису) та звукового повтору у незавершеному романі А. фон Дросте-Гюльсхоф «Ledwina». Прозова творчість А. Дросте, як і життя видатної майстрині, недостатньо знана українськими літературознавцями та читачами. На матеріалі роману, багато в чому автобіографічного, стаття характеризує специфіку поетичного ладу, що виступає невід’ємним складником цілісної всеохоплюючої парадигми, до якої належать ідейно-сюжетний, семантичний та фонетичний плани образотворчості.У статті досліджуються техніки асонансу, алітерації і звукового повтору як особливо навантажених елементів звукової фоніки, що підсилюють семантику поетичного образу та створюють високо емоційний підтекст прозової форми. Докладно вивчено фрагменти роману, які мають важливе значення для розуміння образу головної героїні. Визначено, що виражальні та образотворчі можливості алітерації більш щільно представлені в авторській мові та у мовленні головного персонажу Ледвіни, ніж асонанс. Психологічна двоїстість характеру героїні підсилена у тексті роману звуковим малюнком - використанням чергування глухих та дзвінких приголосних: [s] (у тому числі у сполученнях [st] та [sp]) та [bl] / [lb]. Глухі звуки аранжують у психологічному портреті Ледвіни відтінки потайності та таємничості, а дзвінкі – мелодійно наголошують на атмосфері життєлюбства та радісного сприйняття світу. Часте використання авторкою глухого приголосного у варіантах [h] та [ç] належить до мовного портрету і додатково посилює представлені у тексті ознаки хворобливості Ледвіни.Асонанс голосного [e], реалізований Дросте у характері Ледвіни, мінімум удвічі перевищує частотність використання інших голосних, що фонетично аранжує ідею об’єднання, так само як ненаголошений редукований звук [e] гармонійно сполучає приголосні наприкінці одного складу або слова і на початку іншого. Таким чином, використаний Дросте у романі «Ледвіна» звукопис має яскравий естетичний ефект, виступаючи в ролі образотворчого і виразного засобу.

Посилання

Дросте-Хюльсхоф А. фон Gesämtliche Erzählungen: [Вибранні оповідання]: / Аннетте фон Дросте-Хюльсхоф. – Харків : Ранок-НТ, 2002. – 240 с.

Гаспаров М. Л. Литературная энциклопедия терминов и понятий [под. ред. А. Н. Николюкина]. М. : НПК «Интелвак», 2001. — 1600 ст.

Кухаренко В. А. Интерпретация текста / Валерия Андреевна Кухаренко. – М. : Просвещение, 1988. – 191 с.

Літературознавчий словник-довідник [за ред. Гром’яка Р.Т. [та ін.]. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

Droste-Hülshoff Annette von Briefe der Dichterin Annette von Droste-Hülshoff / Annette von Droste-Hülshoff. – Hamburg : Severus Verlag, 2012. – 443 S.

Droste-Hülshoff Annette von Ledwina. / Annette von Droste-Hülshoff. – Create Space Independent Publishing Platform, 2013. – 52 S.

Опубліковано
2018-12-28
Як цитувати
Bilous, N. V. (2018). Проза поета: звукова організація роману «Ледвіна» А. фон Дросте-Гюльсхоф. Від бароко до постмодернізму: збірник наукових праць, 1(22). https://doi.org/10.15421/361813