«Чаттертон» Пітера Акройда: витоки задуму
Анотація
Четвертий роман Пітера Акройда, вперше опублікований у 1987 році та названий «Чаттертон», продовжує лінію, вже відкриту та засновану його попередніми романами: «Великий вогонь Лондона» (1982), «Останній заповіт Оскара Уайльда» (1983) та особливо «Хоксмур» (1985). Всі вони ставлять питання читачам художньої літератури, а також читачам історичної прози щодо значення та обсягу правди та вигадки. Ці романи є зразками постмодерністської гри з минулим і сьогоденням, їх взємопроникнення і взаємовпливу. Значення Томаса Чаттертона як героя роману є подвійним. З одного боку, він історична фігура, чий образ не забутий і сьогодні. З іншого боку, він є насамперед літературним діячем, і досить своєрідним.Посилання
Абилова Ф. Жанровое своеобразие романа П. Акройда «Лондонские сочинители» / Ф. Абилова. – Режим доступу: http://natapa.org/wp-content/uploads/2011/03/abilova7.pdf
Гребенчук Я. Проблема творчества в романе Питера Акйрода «Чаттертон» / Я. Гребенчук // Вестник ВГУ. Сер. Филология. Журналистика. – 2006. – № 2. – С. 76–78.
Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Д. В. Затонский. – Харьков: Фолио; М.: Изд-во АСТ, 2000. – 256 с.
Зверев А. Акройд Питер / А. Зверев // Энциклопедический словарь английской литературы ХХ века / [под ред. А. П. Саруханян]. – М.: Наука, 2005. – С. 18–20.
Шуба Ю. Вікторіанський і неовікторіанський роман: інтертекстуальний діалог культур (на прикладі роману «Чаттертон» Пітера Акеройда) / Ю. Шуба // Наукові записки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – 2014. – Вип. 2(78), ч. ІІ. – С. 220–228.
Ackroyd P. Chatterton / P. Ackroyd. – London: Penguin Books, 1993. – 249 p.
Magill F. N. Chatterton [Електронний ресурс] / F. N. Magill // Literary Masterpieces. Vol. 7. – Режим доступу: http://www.enotes.com/topics/chatterton
