Художня модальність поеми А. Ахматової «Реквієм»

  • O. A. Voevodina Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Ключові слова: А. Ахматова, «Реквієм», модальність, образ автора, композиція, структура, назва, епіграф, трагічний модус, тип авторської емоційності

Анотація

У статті йдеться про модальність, що скріплює всі одиниці тексту в єдине смислове та структурне ціле, стаючи неодмінним атрибутом як суб'єктивізації тексту, так і його широкої розширювальної можливості – можливості відповідної читацької рефлексії. Взаємовідносини автора і читача ‑ одна зі складових модальності тексту. Ахматова розповідає нам індивідуальну трагічну історію (основний корпус поеми) і в той же час приєднує до цієї дуже особистої історії голоси багатьох і багатьох (обрамляюча частина), таким чином нескінченно розширюючи поле оповіді: від трагедії однієї родини до трагедії цілої країни. Структура включає в себе приховані відносини між елементами тексту, які виявляються в процесі аналізу. Все це об'єднується ставленням автора ‑ світоглядним, моральним, соціальним, естетичним. Форма подання суб'єкта оповіді залежить від обраного автором життєвого матеріалу і морального ставлення до нього, від його бачення світу.

Посилання

Ахматова А. Собрание сочинений в двух томах. Т.1– / А. Ахматова. М. : Издательство «Цитадель», 1997. 448 с.

Бройтман С. Н. Субъектная структура русской лирики ХІХ – начала ХХ вв. в историческом освещении / С. Н. Бройтман //Изв. АН СССР.Сер. лит. и яз. 1988. Т.47. №6.

Вейдле В. В. Разложение искусства / В. В. Вейдле [Электронный ресурс] // Журнал "Путь". №42. – Режим доступа: http://www.odinblago.ru/path/42/2

Як цитувати
Voevodina, O. A. (1). Художня модальність поеми А. Ахматової «Реквієм». Від бароко до постмодернізму: збірник наукових праць, 20(1). вилучено із https://zarlit.dp.ua/index.php/BP/article/view/171